Осідлати хвилю або потонути: як креативні галузі переживають карантин
2020 рік виявився складним для більшості підприємців в Україні та світі. Коронакриза призвела до сплеску безробіття, падіння купівельної спроможності населення, а також виникнення небаченої досі невизначеності щодо майбутнього.
Багато бізнесів вимушені були закритися або ж суттєво знизити свої витрати, аби вижити.
Постраждали і креативні галузі економіки. У кризові часи мистецтво знаходиться далеко не на початку списку потреб людей. Падає попит на рекламу, створення та поширення фільмів, а робота концертної індустрії та кінотеатрів взагалі заморожена.
Однак далеко не всі креативні галузі страждають від кризи. "Кризові часи - це не лише занепад, але й шанс "осідлати" хвилю", - діляться з ЕП представники українського креативного бізнесу.
Для кого з них криза стала новим поштовхом у розвитку бізнесу, кого вона поставила на межу виживання і як креативні підприємства збираються працювати далі?
Що таке креативні галузі
Багато підприємців можуть назвати себе креативними, адже самостійно вигадують свою концепцію, назву, мають свій стиль тощо.
Однак в Україні перелік креативних галузей економіки врегульований на законодавчому рівні. До них, зокрема, відносяться діяльність з виробництва та поширення фільмів, аудіотворів, книжок, дизайн, фотографія, створення комп’ютерних ігор, робота театрів, музеїв та рекламних агентств.
За даними Міністерства культури та інформполітики, у креативних індустріях працює 4% працюючого населення, а кожен десятий підприємець є "креативним".
Оскільки під офіційне визначення креативних індустрій підпадає чимало видів економічної діяльності (загалом 34 коди ведення економічної діяльності, - ЕП), то й коронакриза на них вплинула неоднорідно. Однак переважно такий вплив був негативним.
ЕП вже писала про втрати, яких зазнали кінотеатри внаслідок карантинних обмежень: відрахування ними податків впало на 55%, а запровадження карантину вихідного дня змусило деяких представників галузі задуматися над скороченнями персоналу.
За оцінками Міністерства культури, через карантин креативні індустрії втратили близько 3 млрд дол доходів та 300 тисяч робочих місць.
"Всі сектори креативних індустрій є вразливими до пандемії через карантин та економічну кризу, що призводить до зменшення купівельної спроможності населення та витрати домогосподарств на культурні товари та послуги", - повідомила заступниця міністра культури та інформаційної політики Анастасія Образцова.
Ледь оговтавшись від весняного локдауну багато креативних підприємств з острахом чекають на запровадження нового жорсткого карантину на новорічні свята. І хоча багатьом вдалося пристосуватися до нових умов, для деяких підприємств жорсткий карантин може стати тяжким ударом.
Сподіватися лише на власні сили
Хоча восени 2020 року парламент в першому читанні підтримав закон про надання креативним індустріям податкових пільг, більшість опитаних ЕП представників галузі не покладаються на допомогу держави.
"Креативну індустрію може врятувати лише сама індустрія. Державна допомога дає якийсь ефект, однак він тимчасовий. Відповідальність кожного підприємства допомагати собі самим", - зазначає ЕП голова правління Асоціації креативних індустрій України Костянтин Кузнєцов.
Він вважає, що допомога держави могла би бути більшою, однак значна частина економіки в "тіні", неофіційно працюють й представники креативних галузей. Через це не сплачуються податки, а у держави обмаль ресурсів на допомогу бізнесу.
Такої ж філософії дотримується й Дмитро Корнілов, засновник креативного старт-апу ffface.me, який розробляє маски для соціальних мереж. "Стратегія нашої студії полягає в створенні якісного продукту. Саме цим ми забезпечуємо своє існування та розвиток. При цьому ми не розраховуємо на підтримку ззовні", - вважає він.
Хоча похвалитися цим може далеко не кожен креативний бізнес. І не лише в Україні, але й у світі. Тому за кордоном також підтримують креативні індустрії.
"Давно слідкую за креативними індустріями в Грузії. Там підтримка культури фантастична. На стільки добре вони себе зарекомендували як гостинна нація і дуже добре вони транслюють це на весь світ. Не в останню чергу, звісно, за підтримки держави", - зазначає засновниця PR-агенції White Rabbit Марія Мохова.
У Грузії держава надавала гранти на те, аби привозити міжнародну пресу на місцеві тижні моди. Цей інструмент корисний не лише для fashion-індустрії, але й для промоції грузинського туризму.
У країнах ЄС уряди почали допомагати креативним індустріям майже миттєво після оголошення першого жорсткого локдауну. Загалом така допомога нічим не відрізнялася від допомоги іншим бізнесам, що були вимушені тимчасово припинити працювати через локдаун.
На відміну від європейських країн чи США, в Україні уряд не виплачував грошей бізнесу. Підтримку креативних індустрій робили переважно через Український культурний фонд та гранти, які видає ця установа.
"Український культурний фонд дуже ретельно став відбирати експертів, які займаються розглядом грантових заявок. Це представники індустрії, які краще можуть оцінити ефективність проєктів. В цілому, підтримка держави є, але, звісно, хотілося б мати більше", - додає Мохова.
В українському уряді намагаються допомогти індустрії. Нещодавно навіть організували форум, на якому вислуховували проблеми креативних підприємств. Однак задоволені підтримкою держави далеко не всі.
"Умови державної підтримки креативних бізнесів складені таким чином, що треба на конкурсі доводити власні збитки чи не понесені витрати, які треба підтвердити. Коли ж бізнес перекрив ці збитки за рахунок прибутків минулих періодів чи грошима власників, то складається враження, що у нього все добре - боргів же нема", - вважає співзасновник компанії concert.ua Дмитро Феліксов.
"Осідлати хвилю"
Не для всіх підприємців карантин та коронавірус стали вироком. Виграли від нього служби доставки та поштові оператори, приватні медичні та освітні заклади.
Вдячними карантину можуть бути й деякі креативні підприємства - переважно ті, що працюють онлайн. Серед них стартап ffface.me.
"Для нас локдаун і карантин означає збільшення часу, який люди проводять онлайн, та кількості користування нашим продуктом. Люди більше взаємодіють із соцмережами, зокрема з Instagram-фільтрами, які ми виробляємо. Тому наш бізнес за час локдауну виріс у 2-3 рази. Це пов’язано виключно зі специфікою того, що і як ми робимо", - зазначив засновник компанії Дмитро Корнілов.
Він додав, що великі компанії під час карантину почали переглядати свої бюджети на рекламу: кошти, що передбачалися для офлайн-заходів перерозподілили на онлайн-взаємодію зі споживачами.
Середнім та малим компаніям доводилося переглядати не лише маркетингові бюджети, але й власну концепцію та шукати нові способи комунікації зі споживачами онлайн. Це створило попит на послуги діджитал агенцій. Під час першого локдауну зростав попит на онлайн-маркетинг, розробку сайтів чи нових моделей взаємодії з клієнтами.
"У березні, коли запровадили локдаун, була певна пауза десь на два тижні. Однак потім ми побачили зріст запитів щодо нових проєктів, бо бізнес почав швидко трансформуватися у діджитал. Ми навіть маштабували власний бізнес і виросли у декілька разів - так багато стало проєктів", - повідомила у коментарі ЕП засновниця агенції CF-Digital Ірина Муштіна.
Заточені на онлайн креативні індустрії "осідлали" хвилю та, переважно, не відчували негативних наслідків кризи, вважають в Асоціації креативних індустрій.
"4Креативний сегмент і раніше працював дуже багато онлайн. Якщо ми говоримо про дизайн, ілюстрацію, комунікації тощо, тобто комерційний креативний сегмент, то він навчився виживати онлайн вже давно", - додає голова правління асоціації Костянтин Кузнєцов.
Пристосувалися та змогли вистояти у період локдауну не лише креативні галузі, орієнтовані на онлайн, але й компанії, що працюють у сфері PR.
"З початку року, ще до того, як почалася пандемія, ми дещо змінили свій фокус і стали працювати із закордонними клієнтами. Це допомогло нам вижити як агенції, тому що в Україні дуже сильно постраждали бренди", - повідомила Марія Мохова, яка працює у fashion-індустрії.
Її агенція White Rabbit на час кризи почала активніше працювати з компаніями з тих країн, які менше постраждали від кризи, або які впоралися з пандемією.
Мохова зазначає, що коронакриза дуже сильно вдарила по fashion-галузі не лише в Україні, але й по всьому світу. В країнах Азії економіка вже почала активно відновлюватися.
Найгірше - попереду
"Найбільше від локдауну постраждали ті підприємства та установи, які пов’язані з культурою - театри, кінотеатри, опери, музеї тощо - там, звичайно що все дуже сумно. На щастя, деякі з них дотуються з бюджету. Решта мають шукати нові формати.
Один з прикладів - "Театр 360" - приклад того, як індустрія може сама собі допомагати виживати, трансформуватися та адаптуватися під певні умови", - зазначає Костянтин Кузнєцов.
І хоча інтернет багатьом допоміг пережити коронакризу, є галузі, які не можуть пристосуватися до нових умов, навіть використовуючи усі найсучасніші онлайн-рішення. Це, зокрема, концертна індустрія.
"Ми скоротилися в об’ємі приблизно у 10 разів, наші збитки вже сягнули десь приблизно 12 мільйонів гривень за період карантину", - зазначає співзасновник concert.ua Дмитро Феліксов.
Його компанія, попри карантин та заборону на масові заходи, продовжує працювати далі. Переважно це робота з людьми, які купили квитки на захід, що скасували через карантин. У багатьох випадках повернути вартість квитків неможливо.
Феліксов вважає, що кризові часи у концертній та театральній галузях закінчаться весною 2021 року. Однак його оптимізм поділяють далеко не всі креативні підприємства.
"Може це якось депресивно прозвучить, але я вважаю, що найстрашніше попереду. Мабуть, бізнес буде скорочуватися, тому креативним галузям потрібно буде під це переналаштовуватися", - вважає Ірина Муштіна.
До гірших часів готуються навіть ті компанії, які відносно успішно пройшли попередні удари карантину.
"Креативна галузь - це частина загальної економіки. І економічна криза впливає на цю галузь. Ми залежимо від падіння прибутків компаній, що замовляють наші послуги. До середини наступного року ринок креативних послуг звузиться, частина компаній закриється, хтось, можливо, працюватиме частково, скорочуючи персонал чи відправляючи людей у неоплачувані відпустки", - вважає директор та співвласник креативної агенції Michurin Дмитро Логгінов.
Перша хвиля карантину для його компанії не була критичною. Вистояти вдалося переважно за рахунок довгострокових контрактів. Однак і їхній термін невдовзі спливе, а нових замовлень на може не бути через загальне падіння економіки.
Нову хвилю локдауну зможуть пережити далеко не всі креативні компанії. Багато хто з них не зможе повністю перейти в онлайн, а коштів підтримати їх усі у держави може просто не бути. Особливо, зважаючи на бюджетну кризу.
"Насправді є лише кілька варіантів, як вижити в умовах коронакризи: адаптуватися, шукати колоборацій з іншими бізнесами або ж міняти професію. Для багатьох третій варіант дуже ймовірний", - додає Кузнєцов.
Більшість опитаних ЕП підприємців радять бізнесу шукати нові способи взаємодії зі своїми клієнтами або ж виходити на нові ринки. Але не сподіватися на допомогу держави.
По материалам: http://www.epravda.com.ua/publications/2020/12/2/668725/